Сторінка юриста

Порядок оскарження судових рішень по цивільним справам

до апеляційного суду

 

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, а саме встановлено новий порядок подання апеляційних скарг до судів.

Так, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення.

Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов'язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов'язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв'язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Звертаємо увагу, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

 

 

Начальник відділу судової роботи

та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Ю.О. Жаворонкова

 

 

 

 

 




Як переселенцям реалізувати право на об’єднання громадян

 

Тимчасова окупація Криму та Севастополя, бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Ці загрозливі події, серед іншого, спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Значна кількість людей змінили місце проживання та праці. На сьогодні за даними Мінсоцполітики обліковано майже півтора мільйони переселенців.

Відповідно у національному законодавстві з’явилося поняття внутрішньо переміщеної особи, почала формуватися правова база щодо прав, обов’язків та пільг такої особи.

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

 

Наразі законодавство у сфері реалізації права громадян на об'єднання не передбачає будь-яких обмежень на таке право за ознакою внутрішньо переміщених осіб.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Відмінність полягає в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації є лише фізичні особи, а громадська спілка утворюється юридичними особами приватного права, а членами (учасниками) після державної реєстрації можуть стати також і фізичні особи. Кількість засновників не може бути менше 2 осіб.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 7-8 зазначеного закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути вищевказані особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

З об’єктивних причин підконтрольна Україні частина Донецької області є лідером за кількістю прийнятих переселенців (понад 500 тисяч), на другому-третьому місцях Луганська та Харківська області.

  • на суспільно-політичну ситуацію, в Донецькій області активно створюються та розвиваються інститути громадянського суспільства, зокрема, у 2016-2017 роках та протягом поточного періоду 2018 року зареєстровано створення понад 500 громадських об’єднань та понад 130 організацій політичних партій.

Значна кількість зареєстрованих протягом цього періоду громадських організацій зазначили у напрямах своєї діяльності сприяння захисту прав внутрішньо переміщених осіб, наприклад, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕРЛАЙТ. МИ РАЗОМ» (місто Костянтинівка), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР» (місто Слов’янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПАТРІОТИ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ» (місто Покровськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СИНЕРГІЯ МІСТА» (місто Краматорськ).

 

Крім цього, з початку збройного конфлікту на Сході України у Донецькій області зареєстровано декілька громадських організацій, які, як вбачається з їх назв, займаються переважно питаннями захисту переселенців, це: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАВ ТА СВОБОД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» (місто Слов'янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОЮЗ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ «ПРОМІНЬ НАДІЇ» (смт. Ярова Лиманського району), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ» (місто Маріуполь).

 

Процедура реєстрації громадської організації є досить простою та проводиться в декілька етапів.

По-перше, треба провести установчі збори засновників, на яких прийняті всі важливі рішення та затвердити статут організації.

По-друге, підготувати пакет документів, який включає в себе заяву про державну реєстрацію встановленої форми, протокол установчих зборів засновників, реєстр присутніх, статут, відомості про керівні органи та відомості про уповноважену особу для здійснення реєстраційних дій.

По-третє, подати підписані документи для державної реєстрації.

 

Єдиним суб’єктом державної реєстрації громадських організацій у Донецькій області є Головне територіальне управління юстиції (місто Краматорськ).

При цьому подати документи для державної реєстрації можливо в кожному місті обласного значення та районі області. Прийом та видачу документів у сфері державної реєстрації громадських об’єднань забезпечують державні реєстратори управління юстиції, адміністратори 25 центрів надання адміністративних послуг, працівники 2 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є можливість надіслати документи поштовим відправленням.

Допомогу щодо оформлення документів надають місцеві центри та 17 бюро правової допомоги.

Крім цього, в процесі підготовки документів в пригоді стане Он-лайн будинок юстиції - електронний сервіс Мін’юсту (https://online.minjust.gov.ua), завдяки якому є можливість завантажити зразки необхідних документів, а після їх оформлення передати на попередню перевірку державними реєстраторами.

 

Ознайомитись з переліком зареєстрованих громадських об’єднань в розрізі кожного регіону та навіть адміністративно-територіальної одиниці, а також за іншими критеріями можна шляхом безкоштовного доступу до Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/).

Також на сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (http://justice-dn.gov.ua/) щотижня розміщується інформація про прийняті рішення з питань державної реєстрації.

 

Підсумовуючи, слід зазначити, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, внутрішньо переміщені особи з метою захисту своїх прав та задоволення власних інтересів можуть бути як засновниками громадської організації, так і приєднатись до вже існуючих організацій.

 

Ольга Кузьменко,

заступник начальника відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації




ПРИМІРНИКИ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

Друковані засоби масової інформації відіграють дуже важливу роль у нашому житті: вони інформують людей про різні події, що відбуваються чи можуть відбутися, розважають і допомагають зробити життя кращим. Завдяки випуску та поширенню друкованих засобів масової інформації кожен громадянин має можливість ознайомлення з великою кількістю корисної інформації та подіями, які відбуваються не тільки в Україні, а також в усьому світі.

Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.

Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.

Підтвердженням випуску видань відповідно до статті 33 Закону є контрольні примірники, які надсилаються безоплатно реєструючому органу одразу після надрукування.

На сьогодні на території Донецької області зареєстровано понад вісімсот друкованих засобів масової інформації, проте не всі засновники видань сумлінно виконують вимоги законодавства щодо надсилання їх контрольних та обов’язкових примірників.

Контрольним є перший «сигнальний» випуск друкованого видання, відомості про надходження якого вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації.

Державний реєстр - це електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення. Відомості Державного реєстру є загальнодоступними за посиланням http://dzmi.informjust.ua/.

Положеннями частини другої статті 16 Закону та пункту 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5, встановлено, що засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру.

Так, протягом 2017 року за результатами моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області прийнято рішення про втрату чинності свідоцтв про державну реєстрацію 221 друкованого видання.

Крім того, статтею 33 Закону встановлено також обов’язок для надсилання не лише першого, а й всіх послідуючих (обов’язкових) примірників видань до реєструючого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002 № 608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів» серед одержувачів обов’язкових безоплатних примірників видань визначені й Головні територіальні управління юстиції.

На сьогодні до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надходять примірники близько шістдесяти видань, що становить менше 10% від загальної кількості зареєстрованих. Задля встановлення реальної кількості зареєстрованих друкованих засобів масової інформації, які дійсно виходять у світ, проводяться заходи попереджувального характеру.

Слід нагадати, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (статті 1866, 1867), а саме: штрафні санкції за виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів.

 

Тож, у разі якщо засновники бажають зберегти випуск друкованих видань, необхідно своєчасно інформувати реєструючий орган про відповідні зміни, пов’язані з випуском видань, та надсилати їх примірники до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, контактні телефони: (06264) 1-74-46, (06264) 4-25-00.

 

Відділ державної реєстрації друкованих засобів
масової інформації та громадських формувань
Управління державної реєстрації
Головного територіального управління
юстиції у Донецькій області




Запрошуємо до участі у проекті "Всеукраїнський правовий диктант"


 

 

25-26 квітня 2018 року Експертна юридична служба за підтримки Міністерства юстиції України запрошує прийняти участь у “Всеукраїнському правовому диктанті”, який одночасно буде проходити в 24-х областях України.


 

Проект підтримують такі міста, як Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Маріуполь, Рівне, Чернігів, Тернопіль, Житомир, Запоріжжя та інші.
“Всеукраїнський правовий диктант» - унікальний проект, призначення якого дослідити рівень правової грамотності громадян України, які представляють різні вікові групи, а також показати суспільству, що власна правова безпорадність є вельми небезпечною та має наслідком серйозні фінансові та моральні витрати.

 

 

Проект дає можливість кожному, хто бажає, пройти тестування та отримати результати своїх індивідуальних знань в області права. За підсумками проекту будуть сформовані пропозиції для державних органів влади, що дадуть можливість суттєво підвищити рівень правової грамотності громадян України. Кожен громадянин зможе перевірити свій рівень правової грамотності з 5-ти публічних галузей права: сфера фінансів, сфера здоров’я, соціальна сфера, особиста сфера, безпека.

 

За результатами проекту буде створена загальна карта правового населення України.
 

Проект підтримують такі громадські діячі, як Ахтем Сеітаблаєв та Андрій Куликов.

 

"Правові диктанти, з одного боку, є зрізом правових знань суспільства, з іншого - важливою складовою підвищення правової культури, без якої неможливі позитивні зміни в нашій країні", - Ахтем Сеітаблаєв, Генеральний директор ДП "Кримський дім".

 

Реєстрація учасників: http://vpd.in.ua/

 




Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки!

06 грудня 2017 року Уряд прийняв Постанову № 925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», яка в цілому набрала чинності 01 березня 2018 року. Постановою внесені зміни до низки актів Кабінету Міністрів України у сфері земельних відносин та державної реєстрації нерухомості.

Зокрема, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127,доповнено новими нормами щодо особливостей державної реєстрації прав на земельні ділянки. Серед іншого встановлено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Постанова також закріплює правові механізми перевірки наявності речових прав на земельні ділянки, зареєстровані до 01 січня 2013 року, що в перспективі дозволить уникнути існування «подвійної оренди». Передбачено, що перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснюватиметься вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу. Це виключить необхідність документального підтвердження цих відомостей заявником та спростить надання адміністративної послуги. Відсутність такого роду відомостей в Державному земельному кадастрі зробить технічно неможливим подальші реєстраційні дії та матиме наслідком відмову у проведенні державної реєстрації.

Крім того, визначені способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно в отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель, неповної або неточної інформації, що унеможливлює ідентифікацію особи правонабувача. У цьому випадку державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надсилає до Державного земельного кадастру відповідне «он-лайн» повідомлення із зазначенням виключного переліку відомостей, що є неповними або неточними, на підставі чого кадастровий реєстратор вносить відповідні виправлення. Такий механізм сприятиме впорядкуванню відомостей Державного земельного кадастру та сприятиме захисту майнових прав громадян та юридичних осіб.

З метою запобігання зловживанням у сфері державної реєстрації нерухомості удосконалена процедура встановлення особи та перевірка її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов’язаних із вчиненням нотаріальної дії. Так, з прийняттям постанови перевірка цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, обсягу повноважень їх представників здійснюється шляхом отримання за допомогою порталу електронних сервісів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи. Аналогічно положенням, що існують у законодавстві про нотаріат, державний реєстратор може здійснювати перевірку відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності заявника.

Постановою дещо вдосконалено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Окремої уваги заслуговує норма, що розширює можливості ідентифікації особи з метою одержання інформації з даного реєстру шляхом використання не лише електронного цифрового підпису, а й за допомогою електронної системи ідентифікації «Bank ID» чи іншого засобу ідентифікації, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

«Bank ID» - це альтернативний спосіб верифікації громадян через українські банки для надання послуг через Інтернет, який нічим не відрізняється від перевірки документів в банках в очному режимі. Даний спосіб вже реалізований в таких країнах, як Швеція, Фінляндія, Естонія та Латвія. Сервіс «BankID» зроблений на волонтерських засадах, як соціальна місія, тому, для державних органів він є безкоштовним.

Отже, у разі необхідності отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник,обираючи верифікацію через «BankID», вводить логін/пароль свого інтернет-банку, проходить другий етап авторизації (наприклад, введення SMS-пароля)і таким чином підтверджує свою особу.

Також з метою зменшення ризиків незаконного заволодіння землею Постановою поширено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2016 року № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на користувачів земельними ділянками. Так, орендар або інший суб’єкт речового права на земельну ділянку буде поінформований про будь-які заяви, які подані щодо земельної ділянки та зможе своєчасно здійснити захист свого права.

Як бачимо, прийняття Урядом даної Постанови це ще один важливий крок на шляху до вдосконалення процедури державної реєстрації, а разом з тим, й до зменшення проявів «рейдерства» та посилення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок.