Сторінка юриста

До уваги фізичних та юридичних осіб

 

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м.Покровську (станом на 15.01.2018)

(юридична адреса: м.Покровськ, мікрорайон Горняк, б.1; фактичне місцезнаходження: м.Покровськ, вул.Європейська, б.51)

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна

Тел.050-347-63-13

  1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.
  2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.
  3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).
  4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).
  5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).
  6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).
  7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).
  8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).
  9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).
  10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).
  11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).
  12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).
  13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).
  14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).
  15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).
  16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).
  17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).
  18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).
  19. Перша словянська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).
  20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).
  21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).
  22. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (2015-2017 роки).

 

 

 




Державні виконавці захищають майнові права дітей

 

Війна на сході нашої держави значно ускладнила примушення деяких недбайливих батьків до виконання обов’язків по утриманню дітей. Перед державними виконавцями Донецької області постійно постають питання: як допомогти дитині, якщо батько залишився на неконтрольованій українською владою території та не сплачує аліменти на її утримання, визначені рішенням суду. В таких умовах історія стягнення заборгованості по аліментах з батька, який залишається в окупованій Горлівці, підтверджує життєве правило: наполеглива праця призводить до результату.

14 листопада минулого року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Горлівка (працює в місті Дружківка) відновлене виконавче провадження про стягнення аліментів з батька Єлізавети, яка разом зі своєю мамою проживає тепер в місті Києві. Розрахунок заборгованості свідчив, що дитині несплачені більше 20 тисяч гривень. В цей же день на все майно батька, який забув про рішення суду, накладений арешт. Виявилось недаремно, боржник є власником автомобіля PEUGEO 307 CC. Але перед державним виконавцем постало непросте завдання: як повідомити боржнику про відновлення примусового стягнення аліментів та змусити виконати рішення суду, адже він перебуває на неконтрольованій території. Мати дитини допомогла знайти телефонний номер колишнього чоловіка. Телефонну розмову державний виконавець провела змістовно та впевнено, роз’яснила всі негативні наслідки, які настануть у випадку несплати заборгованості. В грудні зусилля державного виконавця спрацювали: батько дитини спочатку заплатив 6 тисяч, а потім 19 тисяч 800 гривень боргу. Впевнені, що це був приємний подарунок дівчині перед новорічними святами!

А в останні дні минулого року мати Єлізавети через Урядову гарячу лінію висловила подяку державному виконавцю Кравцовій Т.М. за наполегливість та небайдуже ставлення до своєї роботи. Тетяна Миколаївна - досвідчений державний службовець, вже 16 років працює державним виконавцем, переїхала разом із своїм відділом на контрольовану українською владою територію області. Маємо надію, що її приклад сумлінного виконання службових обов’язків, професійної майстерності вмотивує державних виконавців на використання всіх своїх ділових якостей задля захисту інтересів стягувачів у виконавчих провадженнях.

Головне територіальне управління юстиції

у Донецькій області




Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльність у сфері державної реєстрації

На початку 2016 року, вперше в системі державної реєстрації запроваджено можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації в адміністративному порядку. Особа, яка вважає, що її права порушено може оскаржити відповідні дії чи рішення до Міністерства юстиції або його територіального органу.

До Міністерства юстиції України скарги подаються у разі оскарження:

- рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

- рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

- на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення про відмову в її проведенні);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області наказом від 19 січня 2016 року № 8/2 створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Скарга подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган, а до Міністерства юстиції України скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається виключно у письмовій формі та повинна містити:

повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора;

підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

до скарги додаються, засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав.

Якщо скарга подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації можна звернутися до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, 4 поверх, кабінет № 401, або за телефоном (06264) 4 24 81.

Відділ розгляду звернень та забезпечення

діяльності комісії з питань розгляду скарг

у сфері держаної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області




Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

 

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

 

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейд Уорреном в Кабінеті міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян (поблоково).

Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році

Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

 

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної допомоги





 

- підприємців та громадських формувань та документів, що стали підставою для її проведення.

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться в порядку, встановленому статтею 25 Закону про реєстрацію, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, та включає, зокрема, перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Також звертаємо увагу, що відповідно до статей 80-82 Цивільного кодексу України (ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 ЦК України. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 16 Закону про реєстрацію найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 (зі змінами)).

У найменуванні юридичних осіб приватного права забороняється використовувати: повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України.

Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань, політичних партій, громадських об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців, їх об’єднань.

Відповідно до статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада є невід’ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб’єктом та основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад (положення статей 3, 5, 6 Закону).

Відповідно до статті 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 8 Закону порядок проведення загальних зборів громадян (територіальних громад) за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Статут територіальної громади згідно з частиною другою статті 19 Закону підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначено Положенням про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150 (зі змінами) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва) здійснюється відповідними головними територіальними управліннями юстиції, статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка (додаток 1 до Положення).

Прийняття та видача документів здійснюється через центри
надання адміністративних послуг.

Суб’єктом надання адміністративної послуги відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Зважаючи на вищевикладене, за територіальною громадою на законодавчому рівні не закріплено статусу юридичної особи, а відповідно і відсутні підстави для її державної реєстрації як юридичної особи, у тому числі як юридичної особи публічного права.

 

 




Оскарження дій державного виконавця в судовому порядку

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області роз’яснює,
як учасники виконавчого провадження можуть оскаржити дії державного виконавця в
судому порядку.стадією судового розгляду справ є виконавче провадження, за
правилами якого здійснюється примусове виконання рішень суду та інших органів. Якщо
учасники виконавчого провадження вважають, що діями чи рішеннями державного
виконавця в його перебігу порушуються їх права та законні інтереси, вони мають право оскаржити дії такого державного виконавця в суді. Наведемо певні приклади.
Перша стадія виконавчого провадження
це прийняття виконавчого документу,
наприклад, виконавчого листа, виданого судом, до виконання. Якщо державний
виконавець з’ясує наявність перешкод для примусового виконання рішення, то він має
повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання і надіслати
відповідне повідомлення. Такими перешкодами може бути, наприклад, пропуск строку
для пред’явл
ення виконавчого документу, визнання боржника банкрутом, пред’явлення
виконавчого документа не за місцем виконання рішення тощо. У разі, якщо стягувач не
згоден з поверненням виконавчого документу без прийняття до виконання, існує
можливість звернутись до суду з оскарженням таких дій державного виконавця.
Аналогічні правила стосуються і інших дій державного виконавця: зупинення або
відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчого провадження, визначення вартості
майна боржника, на яке звернено стягнення тощо.
Законом «Про виконавче провадження» передбачені певні дії державного
виконавця, вплинути на результат яких можливо взагалі лише в судовому порядку.
Одним із дієвих заходів примусового виконання, який може привести до реального
виконання рішення, залишається накладення арешту на майно боржника та оголошення
заборони на його відчуження. Тому цілком зрозуміло, що закон утруднює процедуру
зняття арешту з майна, якщо він вже був застосований державним виконавцем. Право
зняти арешт з майна боржника, коли рішення ще не виконане у повному обсязі, надане
начальником відділу державної виконавчої служби лише у випадку виявлення порушення
порядку накладення такого арешту, встановленого Законом України «Про виконавче
провадження». У всіх інших випадках необхідний судовий розгляд. Так, особа,
яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може
звернутися до суду з позовом про визнання права власнос